Згадайте, хто став першим правобережним гетьманом.

Як ви розумієте значення понять «Правобережна Гетьманщина», «Лівобережна Гетьманщина»?

Чи пам’ятаєте ви, що Московське царство та Річ Посполита поділили Гетьманщину, підписавши Андрусівське перемир'я? Що вам про це відомо?

1. Відновлення єдності Війська Запорозького

У той час, коли Правобережжя лежало в руїні, а чисельність населення зменшилася на 65-70%, у жовтні 1665 року в 'Чигирині Петро Дорошенко був обраний правобережним гетьманом. Він поставив перед собою мету — стабілізувати ситуацію в державі, боротися за «цілісніть отчизни, з’єднання всіх земель, щоб в одній раді, а не розбитті Україна перебувала», здобути незалежність як від Московського царства, так і від Речі Посполитої.

Задля реалізації своїх планів Петро Дорошенко провів низку реформ: створив постійне 20-тисячне сердюцьке (наймане піхотне) військо, щоб позбутися залежності від старшини: задля зміцнення фінансової системи Гетьманщини встановив на кордоні нову митну лінію: часто скликав козацькі ради, щоб здобути підтримку козаків, і заохочував заселення спустошеного війнами Правобережжя. Він клопотався про утвердження в державі козацького типу господарювання, бо козаки «в жодному випадку не можуть перебувати у підданстві і послушенстві панів».

Коли ж на Лівобережжі спалахнуло антимосковське повстання, Петро Дорошенко вирішив скористатися ситуацією для об’єднання українських земель. Щоправда, рятуючи своє становище, Іван Брюховецький спробував те повстання очолити, але козаки йому вже не повірили і стратили в таборі під Опішнею. Туди ж прибув Петро Дорошенко і на спільній раді в червні 1668 року був обраний гетьманом по обидва береги Дніпра. Однак новообраному гетьманові не вдалося закріпити владу на Лівобережжі через ускладнення внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації: з півночі загрожувало Московське царство, на Київщину і Брацлавщину розпочала наступ коронна армія; з новою силою розгорнулася боротьба за гетьманську булаву серед супротивників Петра Дорошенка, підтримувана ззовні. Щоб відбити наступ польського війська, зі своїм основним військом Петро

Дорошенко повернув на правий берег. На лівому березі залишив наказним гетьманом Дем’яна Многогрішного на випадок нападу царських воєвод.

1. Коли і де Петра Дорошенка було обрано правобережним гетьманом?

2. Які реформи провів Петро Дорошенко на Правобережжі?

3. В якому році Петро Дорошенко став гетьманом по обидва береги Дніпра?

Петро Дорошенко (1627 -1698)

Ім’я (повне). Петро Дорофійович Дорошенко.

Народження. Народився 1627 року в Чигирині.

Походження. З козацько-шляхетського роду.

Освіта. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Ключові події життя.

До 1665 року. Під час Національно-визвольної війни пройшов шлях від простого козака до писаря Чигиринського полку й полковника Прилуцького полк)'.

Підтримав обрання гетьманом Івана Виговського. Під час гетьманування Павла Тетері виконував обов’язки генерального осавула.

З 1665 року — гетьман Правобережної Гетьманщини (1665-1676 роки). У 1667 році, в союзі з кримськими татарами, розгромив коронні війська на Поділлі, та цей успіх не був закріплений, бо січовики під проводом Івана Сірка напали на Крим. Петро Дорошенко був прихильником встановлення спадкового гетьманат)' та повної незалежності Війська Запорозького. Спирався на підтримку київського митрополита Иосифа Нелюбовича-Тукальського, який перебував у гетьманській резиденції в Чигирині. Для заселення вільних земель у степовому прикордонні заснував Торговиць кий полк. У 1669 році уклав з Османською імперією Корсунські статті про підданство, які передбачали повну автономію Правобережної України в Османській імперії. Восени 1676 року на раді в Чигирині склав з себе гетьманство. У 1677-1698 роках проживав на території Московського царства, де й помер, будучи боярином.

1. Визначте позицію Петра Дорошенка щодо статусу Війська Запорозького. Як він намагався її реалізувати?

2. Петро Дорошенко і Дем’ян Многогрішний

Коли Петро Дорошенко з військом залишив край, Дем’ян Многогрішний під загрозою московських військ та промосковськи налаштованих старшин погодився розірвати стосунки з Петром Дорошенком. У грудні 1668 року його обрали повноправним гетьманом Лівобережної України. Окрім того, Дем’яну

Многогрішному вдаюся в складних переговорах із московитами підписати 9 березня 1669 року порівняно вигідні Глухівські статті, за якими Лівобережна Гетьманщина знову отримувала широку автономію.

Тим часом ситуація на Правобережжі суттєво ускладнилася. Запорожці окремо проголосили гетьманом Петра Суховія (Суховієнка), який розпочав бойові дії проти Петра Дорошенка, а із заходу наступали коронні війська на Київщину і Брацлавщину. Коли ж Суховієнко в боротьбі з Петром Дорошенком зазнав поразки, в Умані, за підтримки Речі Посполитої, в 1669 році було проголошено гетьманом Михайла Ханенка. За таких умов Петро Дорошенко все більше схилявся до думки про союз із Османською імперією, за допомогою якого прагнув стабілізувати ситуацію в Гетьманщині та дати відсіч Московському царству та Речі Посполитій.

У той час, коли Правобережжя палало в полум’ї безперервних боїв, Дем’ян Многогрішний вжив низку заходів, які стабілізували ситуацію на Лівобережжі. Для усталення порядку він створив наймане військо компанійців, підгримував старшину, роздаючи їй землі. Але, водночас, надто обдаровував посадами й землями родичів, самочинно карав полковників, усе менше зважав на старшинську' раду Таке посилення гетьманської влади не подобалося Московській державі. Царські урядники скористалися доносами заздрісної старшини. 1672 року' Дем’яна Многогрішного арештували, відправили до Москви, а згодом — до Сибіру.

1. Коли і чому лівобережним гетьманом став Дем’ян Многогрішний?

2. Назвіть конкурентів Петра Дорошенка на Правобережжі.

3. Якими були успіхи і невдачі Дем’яна Многогрішного?

Дем'ян Многогрішний (1631-1703)

Ім’я (повне). Дем’ян (Демко) Гнатович Многогрішний.

Народження. З-під міста Коропа на Чернігівщині.

Походження. Із селянської родини.

Освіта. Був чоловік «простий і неграмотний» — так сам про себе казав.

Ключові події життя.

До 1668 року. Пройшов шлях від покозаченого селянина до генерального осавула. За гетьманування Івана Брюховецького став чернігівським полковником. Був противником Андрусівського перемир’я, том)' в 1668 році взяв участь в антимосковському повстанні на Лівобережжі. Підтримував політику Петра Дорошенка, спрямовану на об’єднання українських земель. Був призначений наказним гетьманом Лівобережжя.

З 1668 року. Під загрозою вторгнення московських військ у грудні 1668 року Дем’яна Многогрішного обрали лівобережним гетьманом. Столицею зробив місто Батурин. Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережної Гетьманщини. У внутрішній політиці спирався на наймане військо компанійців, старшин-родичів; на дисципліну', яку' встановлював власнору'ч, караючи без старшинської ради навіть полковників. У 1672 році бу'в звинувачений у державній зраді на підставі доносів козацької старшини і вивезений з родиною до Сибіру'.

1. Сформулюйте наслідки діяльності Дем’яна Многогрішного, використовуючи слова влада, старшинський, Руїна, порядок, Лівобережжя, конфлікт, та запишіть їх у зошит

3. Петро Дорошенко та Іван Самойлович

1669 року' Петро Дорошенко прийняв непросте рішення — підписав Корсунську угоду' й визнав протекторат Османської імперії, намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму й отримати допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої та Московського царства. Після підписання цього договору Османська імперія оголосила війну Речі Посполитій, позаяк вона не хотіла визнавати Гетьманщину й окупувала Брацлавщину. Як наслідок, османи захопили місто Кам’янець і, водночас, завдали жахливих спустошень по всьому краю. Після кровопролитної війни протиборчі сторони 1672 року' уклали Бу'чацький мирний договір. Згідно з його умовами, Петру Дорошенку' як васалу османів мали належати лише спустошені Брацлавщина та південна Київщина, а під владу султана відходило Подільське воєводство з містом Кам’янцем.

Незадовго перед тим, у червні 1672 року' на Генеральній військовій раді під Конотопом новим гетьманом Лівобережжя обрали Івана Самойловича. Він, щоб стати гетьманом, заручився підтримкою московського царя та дворянства, пообіцявши їм більше прав на території Гетьманщини. І, як наслідок, — нова угода з Московським царством — Конотопські статті, які дещо обмежували владу гетьмана. Зважаючи на промахи свого попередника, Іван Самойлович будував аристократичну державу, в якій влада належить знатним людям. Для цього гетьман регулярно скликав старшинську' раду, обдаровував старшин маєтностями, сформував із синів старшин бунчуткове товариство. Бунчукові товариші, перебуваючи при гетьманові, з юнацьких років готувалися до служби на військових та адміністративних посадах. Через два роки після Бучацького миру козаки Івана Самойловича із московськими ратниками перейшли Дніпро, не порушуючи при цьому умов Андрусівського перемир’я, оскільки, за Бучацьким договором, ці землі вже належали не польському королю, а султанові. На той час, через безчинства

османських військ, Петра Дорошенка перестали підтримувати більшість його прихильників. Багато міст Правобережжя добровільно перейшли під булаву Івана Самойловича, а в березні 1674 році на раді в Переяславі його проголосили гетьманом по обидва береги Дніпра. Петро Дорошенко якийсь час намагався чиниш спротив, але тільки ускладнював своє становище. В 1676 році він зрікся булави на користь Івана Самойловича.

Значну увагу гетьман Іван Самойлович приділяв церковному будівництву. Заохочував до того старшин. Але справами власне церковними цікавився мало. Саме за його гетьманування в 1686 році Київську митрополію було включено до складу Московської патріархії. І хоча в 1687 році Константинопольська патріархія визнала цю дію неканонічною, Українська православна церква все ж втратила свою незалежність.

1. Що передбачали Корсунська угода й Бучацький мирний договір?

2. Назвіть засоби, за допомогою яких Іван Самойлович прагнув збудувати аристократичну державу.

3. За яких обставин Українська православна церква втратила свою незалежність?

Іван Самойлович (? -1690)

Ім’я (повне). Іван Самійлович Самойлович.

Народження. Народився в місті Ходорків (Ходорів) Київського воєводства (нині Житомирщина).

Походження. З родини священника.

Освіта. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Ключові події життя.

До 1672 року. У 60-х роках XVII століття — сотенний писар. За Дем’яна Многогрішного був чернігівським полковником, а згодом — генеральним суддею.

З 1672 року — гетьман Лівобережжя. Того ж року підписав Конотопські статті, котрі більше, ніж Глухівські, обмежували владу' гетьмана і права Гетьманщини. У 1674 році був проголошений гетьманом по обидва береги Дніпра. В 1678-1679 роках провів «Великий згін» правобережного люду' на Лівобережжя. Утримував наймане військо. Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади. Своїм синам надавав найвпливовіші посади в гетьманському уряді. Командував козацькими полками у невдалому Кримському поході 1687 року, який очолював Василь Голіцин. Незадоволена Іваном Самойловичем старшина змовилася з Василем Голіциним. Разом їм вдалося 1687 року арештувати Івана Самойловича, звинуватити у зраді і відправити до Сибіру, де він помер у 1690 році.

1. Сформулюйте наслідки діяльності Івана Самойловича та запишіть їх у зошит.

Попрацюйте з картою.

1. Відшукайте на карті українські землі, що потрапили у васальну залежність від Османської імперії.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки слова та дати. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Порівняйте долі Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича. Сформулюйте висновки.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)